Як лікувати тунельний синдром зап’ястка?

Тунельний синдром зап’ястка – неврологічне захворювання, при якому тканини в карпальному каналі зап’ястка набрякають і затискають серединний нерв.
Цей процес викликає біль та оніміння в руці.
Карпальний (тунельний) канал зап’ястка – це вузький тунель, що захищає ваш серединний нерв, який проходить від передпліччя до долоні.
Серединний нерв дозволяє вам відчувати перші чотири пальці.
Причини розвитку тунельного синдрому зап’ястка:
– часте виконання повторюваних рухів зап’ястками рук або тривале навантаження на них;
– виконання маніпуляцій з використанням кистей, що вимагають зусиль;
– пухлина;
– вивихи, розтягнення або інші травми зап’ястка;
– брак вітаміну В6;
– приймання інгібіторів ароматази, (ліків, що використовуються для лікування раку молочної залози у жінок, які пережили менопаузу);
Також, факторами ризику є:
– артрит;
– ниркова недостатність;
– захворювання печінки;
– гіпотиріоз, (брак гормонів щитівки);
– вагітність;
– ожиріння;
Трохи статистики⬇️
Тунельний синдром зустрічається в 1-3% населення, переважно у людей, рід діяльності яких пов’язаний з дрібною, монотонною моторикою кисті.
Половина від усіх –люди, які більшу частину часу працюють за комп’ютером.
Кількість симптомів може варіюватися від одного до кількох, згодом – симптоми можуть змінюватися.
Зазвичай вони проявляються в руках, зап’ястках і пальцях.
До переліку найбільш поширених симптомів входять:
– біль;
– печіння;
– оніміння і поколювання, які найактивніше проявляються в перших трьох пальцях;
– слабкість;
– нездатність скласти пальці в кулак;
– погіршення рухливості долоні;
То як його лікувати ?
Метою лікування є зняття тиску на серединний нерв, завдяки чому стан вашої руки покращиться.
Тип лікування залежить від тривалості прояву й тяжкості симптомів.
Одним із завдань лікування є виявлення причини розвитку тунельного синдрому зап’ястка.
Спершу – запишіться на огляд до ортопеда-травматолога.
Під час огляду лікар точно визначить ступінь ураження та підбере вам оптимальний метод лікування.

Чи варто терпіти біль?

На сьогоднішній день багато людей терплять біль в організмі і навіть навчились з ним жити, не звертати на нього увагу. Особливо, коли ми з вами знаходимось в умовах карантину, та самоізоляції. Добре це чи погано?

Больовий поріг у кожної людини різний. Хтось може терпіти сильний біль, а для когось найменший біль стає нестерпним. Біль-це один з перших сигналів того, що в організмі є проблема, яка потребує уваги. Дуже багато людей зараз займається самолікуванням, та неконтрольовано приймає знеболювальні препарати, які можуть нанести більше шкоди ніж допомогти. Коли людина приймає знеболювальний препарат і все ж таки знаходить можливість звернутись до лікаря, то клінічна картина стерта і лікарю набагато складніше встановити точний діагноз, призначити відповідне лікування. Багато знеболювальних препаратів викликає побічні ефекти, розлади шлунково-кишкового тракту, в такому випадку взагалі складно підібрати ефективне лікування. Тому не потрібно зволікати, особливо терпіти гострий біль, а краще знайти можливість своєчасно звернутись до лікаря.

Особливо це стосується болю який виникає в суглобах, кінцівках після травм, розтягнень, фізичного навантаження. Нехтування цим симптомом може привести тільки до погіршення стану, та збільшенню набряку, обмеження рухів, неможливості виконувати домашню роботу, та пересуватись.

Вихід є. Це огляд, та порада лікаря фахівця, зокрема ортопеда-травматолога. Який може поєднати медикаментозну загальну терапія з місцевою, або з фізіотерапевтичною, або застосувати кінезіотейпінг, для більш ефективного лікування тієї чи іншої проблеми. Своєчасне звернення до лікаря може значно допомогти Вам вилікуватись, а не залікувати хворобу, та більш комфортно перенести обмеження викликані умовами карантину.

Стромально-васкулярна фракція (лікування стовбуровими клітинами)

Травми та пошкодження опорно-рухового апарату – це поширені проблеми зі здоров’ям у молодих пацієнтів та пацієнтів похилого віку. Для таких травм опорно-рухового апарату доступні різні методи лікування, однак більшість засобів надають лише симптоматичне полегшення. Потенціал відновлення травмованих і пошкоджених тканин за допомогою стовбурових клітин – це перспективна нова стратегія лікування в галузі ортопедії. Регенеративна клітинна терапія на базі СВФ має величезний потенціал для клінічного застосування, особливо в ортопедичних умовах.

Про одне з найперших клінічних застосувань аутологічного жирового СВФ в одній з хірургічних процедур для лікування розповсюдженого травматичного дефекту склепіння черепа було повідомлено в 2004 році Лендекелем та ін. (Lendeckel et al. 2004). Пізніше було повідомлено про успішне використання аутологічного жирового СВФ для відновлення хрящів та кісток у людей без проведення хірургічної процедури (Pak 2011).

Згідно з цими повідомленнями були опубліковані численні клінічні дослідження щодо використання аутологічного жирового СВФ в різних ортопедичних процедурах. Важливо зазначити, що аутологічна жирова СВФ має потенційні переваги застосування в різних ортопедичних цілях та не була пов’язана з жодними серйозними побічними ефектами (Pak et al. 2017).

Для кого. До пацієнтів, які можуть бути кандидатами для ін’єкції СВФ, входять ті, хто має травму, яка обмежує звичайне щоденне функціонування чи фізичну активність. Інші варіанти включають пацієнтів з обмеженим діапазоном руху в коліні, гомілковостопному суглобі або плечі. Також можуть розглядатися особи, які мають дефекти м’яких тканин, сухожилків, зв’язок та/або м’язах (для відновлення ортопедичної функції ці дефекти можуть вимагати регенерації та відновлення тканин, а також амортизації та підтримки).

Стромально-васкулярна фракція лікує:

  • остеоартроз,
  • хондромаляція колінного суглоба,
  • розрив меніска,
  • остеонекроз голівки стегна,
  • перелом кістки,
  • незрощений перелом,
  • тендинопатія ахіллового сухожилля,
  • латеральний епікондиліт,
  • а також для відновлення хрящів, кісток, зв‘язок-сухожилків.

Травматологи-ортопеди нашої клініки успішно впроваджують в практику перспективну інноваційну методику лікування стовбуровими клітинами для лікування багатьох захворювань суглобів: «внутрішньосуглобове введення аутологічної жирової тканини».

Суть методу – у відновленні порушених функцій хворого органа, його тканин. Власні (аутологічні) жирові клітини організму використовуються травматологом-ортопедом для введення в суглоб.

Процедура проводиться в умовах операційної. Жир беруть із зон живота, стегон, сідниць, використовуючи лагідний метод ліпосакції. Забраний жир очищується від домішок (крові, анестетика і т.д.) шляхом центрифугування за спеціальною технологією. У підсумку залишається чиста, придатна для колонізації жива клітинна маса – аутожир. Мезенхімальні клітини, що входять до її складу, активують ріст нових судин, що живлять пересаджену тканину.

Далі маніпуляції проводяться під контролем УЗД. Ділянка шкіри знеболюється лідокаїном і за допомогою ін’єкції вводять жирові клітини в певну ділянку. Ультразвук забезпечує точність і безпеку введення. Після ін’єкції пацієнт повинен уникати осьового навантаження на суглоби протягом 24-48 годин. Але дуже важливо, щоб суглоб не був повністю нерухомий. Рух – вирішальний момент для стимуляції загоєння.