Холтерівське моніторування ЕКГ
Холтерівський моніторинг ЕКГ – це метод безперервного спостереження за роботою серця протягом доби в звичному для пацієнта розпорядку дня та на фоні навантаження (тест-навантаження).
Цей пристрій дозволяє оцінити роботу серця при фізичній активності, під час сну або відпочинку, при звичному емоційному навантаженні, навіть тоді коли ви п’єте каву чи гортаєте стрічку новин.
Цей метод дослідження дозволяє лікарю кардіологу отримати максимальну та всебічну інформацію про роботу серця людини та попередити серцево-судинну катастрофу. А це в свою чергу дозволяє призначити правильне та адекватне лікування або його корекцію.
Як відбувається дослідження?
На пацієнта чіпляється спеціальний датчик, з яким людина виконує свої буденні справи протягом 24х годин або 48 годин при необхідності або за показами лікаря.
Метод діагностує ішемічну хворобу серця (ІХС), порушення ритму та провідності серця, а також оцінює ефективність лікування серцево-судинних захворювань та диференціює з іншими додатковими захворюваннями. Він є неінвазивним і високоінформативним, широко застосовується як у стаціонарних, так і в амбулаторних умовах.
Суть методики
Запис ЕКГ здійснюється за допомогою спеціального портативного апарату – реєстратора, який пацієнт носить із собою (на ремені через плече або на поясі). Для пацієнта це безпечно та індивідуально.
Важлива для якісного запису підготовка поверхні шкіри: збривають волосся в місці кріплення електродів (у чоловіків), шкіру знежирюють і наклеюють електроди.
Показання до проведення добового моніторування ЕКГ:
- Наявність у хворого таких скарг як серцебиття, епізоди втрати свідомості, запаморочення, перебої в роботі серця.
- Оцінка ризику розвитку небезпечних для життя аритмій у пацієнтів без перерахованих вище скарг при таких патологіях:
а) гіпертрофічна кардіоміопатія;
б) перенесений інфаркт міокарда, ускладнений серцевою недостатністю чи порушенням ритму;
в) синдром подовженого інтервалу Q-T. - Оцінка ефективності антиаритмічної терапії чи проявів проаритмогенних ефектів.
- Оцінка роботи ЕКС.
- Оцінка наявності ішемії міокарда,можливість виявлення епізодів больової та безбольової ішемії міокарда.
- Оцінка варіабельності ритму серця.
Під час дослідження пацієнт веде свій звичайний спосіб життя, відзначаючи в спеціальному щоденнику час і обставини виникнення неприємних симптомів з боку серця (наявність болю, перебої, серцебиття), що саме робив пацієнт в цей час (відпочивав, йшов, підіймався по сходах, виконував фізичну роботу чи вправи), прийом ліків і зміну видів фізичної активності. При цьому лікар може дати пацієнту завдання відтворити певну ситуацію, при якій виникають болі в серці – наприклад, піднятися на певну кількість ступенів і позначити завдання як виконане натисканням кнопки на моніторі. Таким чином лікар зможе проаналізувати зміну роботи серця під час фізичної активності.
Щоденник пацієнта
Апарат працює безупинно. У зв’язку з цим у щоденнику необхідно відображати такі дані як:
- Рід занять (сон, лікування, прогулянка, прийом їжі, водіння автомобіля, фізичне навантаження, психоемоційний стрес тощо).
- Ознаки захворювання (біль з фіксацією часу виникнення та зникнення, поколювання, ядуха, тиск, серцебиття, запаморочення, нездужання, слабкість).
- Прийом ліків (назва препарату і час прийому).
Аналіз результатів
Аналіз дозволяє отримати наступні дані:
- відомості про ритм серця: його джерело (джерела) і частоти;
- відомості про порушення ритму: екстрасистолах надшлуночкових і шлуночкових (із зазначенням кількості, морфології та інших особливостей), пароксизмах аритмій;
- відомості про паузи ритму;
- відомості про зміни інтервалів PQ і QT, якщо ці зміни мали місце, відомості про зміни морфології комплексу QRS, обумовлених порушеннями внутрішньошлуночкової провідності;
- відомості про зміни кінцевої частини шлуночкового комплексу (сегмента ST) і про зв’язок цих змін з фізичною активністю пацієнта і його відчуттями по щоденнику;
- відомості про роботу штучного водія ритму – якщо він є.
Виявлені особливості або патологія повинні бути проілюстровані роздруківками ЕКГ за відповідний період моніторування.
В разі фіксованих небезпечних станів лікар на це звертає увагу пацієнта та скеровує в терміновому порядку на лікування.