Сальпінгіт

Сальпінгіт — це інфекційно-запальне захворювання маткових (фаллопієвих) труб. Це критичний стан у гінекології, оскільки саме в маткових трубах відбувається запліднення яйцеклітини. Запальний процес призводить до набряку, пошкодження слизової оболонки та, у багатьох випадках, до утворення спайок, що робить труби непрохідними. Сальпінгіт рідко протікає ізольовано і часто супроводжується запаленням яєчників (оофоритом).

Причини виникнення

Основним фактором розвитку сальпінгіту є висхідна інфекція з нижніх відділів статевих шляхів.

• Бактеріальні інфекції: найчастіше збудниками є хламідії, гонококи, трихомонади, а також умовно-патогенна флора (стафілококи, стрептококи).
• Медичні маніпуляції: встановлення внутрішньоматкових спіралей, перенесені аборти, діагностичні вишкрібання.
• Порушення бар’єрної функції: зміна кислотності піхви та зниження місцевого імунітету.

Супутні чинники: переохолодження, хронічний стрес, наявність інших вогнищ інфекції в організмі.

Симптоми та форми прояву

Захворювання може мати гострий або хронічний характер, що суттєво впливає на стан пацієнтки.

Гострий сальпінгіт:

• Різкий, інтенсивний біль у нижній частині живота (часто з одного або обох боків).
• Підвищення температури тіла, озноб та загальна слабкість.
• Патологічні виділення зі статевих шляхів (слизово-гнійні).
• Біль, що посилюється при фізичних навантаженнях або сечовипусканні.

Хронічний сальпінгіт:

• Постійний ниючий або тягнучий біль у малому тазі.
• Посилення дискомфорту під час менструації або статевого акту.
• Труднощі із зачаттям (трубне безпліддя).
• Схильність до позаматкової вагітності через порушення транспортної функції труб.

Діагностика та лікування в МЦ «Відновлення»

Ми фокусуємося на швидкому купіруванні запалення, щоб зберегти прохідність труб та репродуктивне здоров’я.

1. Консультація гінеколога: огляд та пальпація придатків для виявлення хворобливості та набряклості.
2. УЗД органів малого таза: візуалізація розширених труб, наявності в них рідини (гідросальпінкс або піосальпінкс) та вільної рідини позаду матки.
3. Лабораторна панель: ПЛР-тести на ІПСШ, бакпосів виділень для визначення чутливості до антибіотиків.
4. Комплексна антибактеріальна терапія: використання сучасних препаратів для повного знищення збудника.
5. Протизапальне лікування: зняття набряку та болю, запобігання утворенню рубцевої тканини.
6. Фізіотерапія: застосовується після зняття гострого стану для розсмоктування спайок та відновлення функцій епітелію труб.