Обратная связь


Записатся на прием





Василь Кладницький – відомий у Житомирі лікар УЗД з більш ніж 30 річним досвідом роботи. Свого часу очолював гастроентерологічне відділення міської лікарні №1, а потім зосередився на ультразвуковій діагностиці. Результати його обстежень місцеві лікарні не піддають сумніву, а сам Василь Федорович продовжує опановувати сучасні методики дослідження та використовує в роботі УЗД-апарати експертного рівня.

— Де навчалися і чому обрали саме цю спеціальність?

— Я закінчив Чернівецький медичний інститут ще в 1985 році за спеціальністю лікар-терапевт, потім була спеціалізація на гастроентерологію. Проходив інтернатуру в Житомирській міській лікарні №1 і шість років працював там завідуючим гастроентерологічним відділенням, також нетривалий час, менше року, в Житомирській районній лікарні завідував терапевтичним відділенням на 80 ліжок. Ця клінічна практика в майбутньому стала в нагоді, коли я почав займатися ультразвуковою діагностикою (УЗД): в лікарні №1 створювали діагностичне відділення і мені запропонували його очолити. Сьогодні це дуже велика помилка, коли людина закінчує інститут і зразу починає працювати лікарем УЗД.

— Яка на той час була техніка в діагностичному відділення?

— Це навіть не можна порівнювати з сьогоднішнім часом, бо зараз будь-який дільничний лікар в сільській лікарні має більші можливості, ніж тоді мала лікарня в обласному центрі. Але тоді був час, коли міг проявитися талант лікаря, а зараз це все більш регламентоване, є більше можливостей діагностики – КТ, МРТ, що завгодно. А тоді міська лікарня отримала в якості гуманітарної допомоги японський апарат Hitachi, і ми почали вчитися на ньому працювати: ставили діагнози, а потім хірурги нам казали, що співпало, а що ні.

— Коли ситуація з діагностичною апаратурою в Житомирі покращилася?

— В міській лікарня я працював до 2010 року, а потім виникла ідея створити приватний медичний центр «Кардіо Плюс», де я був директором і головним лікарем. Там у мене була можливість обирати найкращу на той час діагностичну апаратуру. Раніше, в 90-ті роки, за кордоном була хороша діагностична апаратура, але її дуже мало купували, все вирішували в Москві. Політичні моменту в закупівлі медичної апаратури теж були: було багато гарних фірм, але чомусь купували лише в Японії. Це теж не найгірший варіант, але, на мою думку, не в Москві мали вирішувати, що треба лікарні.

— Скільки ви пропрацювали в цьому діагностичному центрі?

— Десять років, до 2020-го. Зараз в медичному центрі «Відновлення», тут теж купили УЗД-апарат, який я сказав. В них є переносний УЗД-апарат, який використовують для операцій на венах, в принципі, з моїм досвідом роботи можна все що треба бачити й за допомогою цього апарату, але вирішили, що саме для ультразвукової діагностики треба купити окремий апарат, експертного класу PHILIPS – EPIQ 5, який дає високу якість та точність дослідження.

— Які переваги цього апарату?

— Якщо простими словами, то перші УЗД-дослідження були як зображення на чорно-білому телевізорі, потім з’явилася можливість бачити кровотоки, робити еластографію для ранньої діагностики фіброзний процесів. В цьому сучасному апараті стоїть суперкомп’ютер, який може швидко проводити складний аналіз, людина витратила б майже дві доби, щоб вирахувати ці всі показники і видати результат. Насправді зараз в Житомирі вже багато апаратів експертного класу, але до апарату треба ще людина, бо УЗД – це дуже операторозалежна технологія. При проведенні КТ та МРТ простіше: людина пройшла процедуру і лікар може описати отриманий результат навіть не спілкуючись з хворим. А під час УЗД треба ставити датчики, відразу описувати результат. Наприклад в Житомирі зараз є лише кілька лікарів, в яких дані УЗД однієї й тієї ж люди співпадають, це все залежить від досвіду лікаря.

— За результатами УЗД ви можете рекомендувати пацієнту, куди звернутися на лікування?

-Звичайно. Наприклад, якщо говорити про тромбоз вен, то якщо ці тромби виявлено в ногах нижче коліна – це можуть лікувати у «Відновленні», де займаються флебологією, а якщо ці тромби вище коліна, то це вже може викликати тромбоемболію, краще звертатися в обласну лікарню. Або ж є багато чоловіків старше 60 років, яке все життя курили, і в них «забиваються» артерії на ногах, ці артерії треба чистити, міняти, і це вже краще робити в Києві, в інституті ім.Шалімова, наприклад.

— Зазвичай до вас звертаються за направленням лікаря?

— Зазвичай люди перед операцією не хочуть це робити «всліпу», їм треба висновок УЗД, кожне четверте звернення – це підготовка до операції. Велике значення в тому, куди саме звертатися, відіграє реклама і «сарафанне радіо»: люди тут вже були і розповідають своїм знайомим. А ще до мене досі приходять колишні пацієнти з міської лікарні, коли я ще був завідуючим гастровідділенням. Ми приймаємо всіх – з направленням чи без направлення лікаря.

— Часто приходять люди, які самі собі вже поставили діагноз?

— На цю тему є анекдот, коли в жінки заболіла голова, і вона вирішила зробити обстеження: вона пройшла УЗД, КТ, МРТ, енцефалографію і потім прийшла до невропатолога. Жіночка показує йому результати цих всіх обстежень і питає «Що ви скажете?», а лікар відповідає «Скажу, що ви дуже багаті!». Це до того, що спочатку треба звертатися до сімейного лікар, а він визначить, які саме аналізи треба робити чи до якого спеціаліста звертатися. Ще зауважу, що на сьогодні УЗД – це доступна послуга, не так, як раніше. І якщо людина турбується про своє здоров’я, то є певний перелік аналізів і обстежень, які потрібно періодично робити, бажано раз на рік.

— З якого віку бажано робити такі регулярні профілактичні обстеження?

— Якщо людина не має хронічних захворювань, то такі обстеження треба починати робити вже після 40 років. Але, наприклад, УЗД-обстеження молочних залоз у жінок треба робити регулярно, бо коли людина приходить на це обстеження зі скаргами, то це вже погано. Добре, якщо це буде банальна мастопатія, а не онкологія. А щитовидну залозу в нас треба починати обстежувати ще в школі, і вже в такому віці можна виявити багато патологій. Коли людина приходить на обстеження щитовидки, а ми там бачимо бляшки, то відправляємо здати аналіз на холестерин, а потім робимо УЗД судин. Бо наявність бляшок у чоловіків – це загроза інфаркту, а у жінок – інсульту. Не треба чекати, коли з’явиться дискомфорт, бо це означає, що судина вже перекрита на 75%, треба робити стентування.

— Чи є зміни у списку виявлених захворювань за останні роки?

— Населення стає старшим, збільшується середня тривалість життя, а чим старше населення – тим більше серцево-судинних захворювань. Ці захворювання по статистиці причин смертності набагато випереджають онкологію. Я вже казав про виявлення бляшок у щитовидні, навіть якщо людину зараз нічого не турбує, то в 75 років точно будуть проблеми зі здоров’ям. Іноді варто просто змінити спосіб життя, але чи буде людина обмежувати себе у харчуванні, чи буде постійно приймати невеликі дози аспірину – це вже залежить від неї, ми лише даємо шанс попередити майбутній інфаркт чи інсульт.Завдання під час УЗД – виявити хворобу на доклінічному рівні, тобто поки її ще фактично немає. Якщо онкологію ми виявляємо на І-ІІ стадії, то вона дуже добре лікується, в мене є багато таких пацієнтів. А ще зараз під час мобілізації чоловіків направляють на обстеження, і ми появляли дуже багато патологій, на які люди не звертали уваги, бо вони просто звикають до своїх хвороб, особливо якщо ті розвиваються поступово.

— За результатами УЗД ви відразу кажете людині діагноз?

— Ні, це може робити лише лікар. Наприклад, я бачу, що це стовідсотковий рак нирки, але треба це ще підтверджувати іншими дослідженнями, робиться КТ з контрастуванням, і тоді вже ставиться остаточний діагноз і вирішується питання операції. Ми не визначаємо діагнози, а пишемо «ймовірно». Згадую, що за часи радянського союзу було суворо заборонено повідомляти хворим діагноз, а тепер ми можемо сказати, що вірогідність онокзахворювання дуже значна.

— Зараз менше людей звертається, ніж раніше, кілька років тому?

— Більше людей зверталося до того, як почалася хвиля коронавірусу, коли не було різних обмежень, люди були більш заможні, і в них була впевненість у завтрашньому дні. Коронавірус зменшив кількість пацієнтів, а війна зменшила ще більше. Але якщо в перші місяці війни УЗД майже не робили, то зараз люди наче призвичаїлися і знову проходять обстеження, але відчувається, що багато людей виїхало. І виїхали не самі бідні люди.

— Ви робите УЗД всіх органів чи є винятки?

— Ні, не всіх, гінекологічні обстеження не робимо.Взагалі найчастіше лікарі дають направлення на УЗД черевної порожнини та нирок і щитовидної залози, гінекологи направляють на обстеження молочних залоз, трете місце за популярністю – обстеження судин шиї та голови, це від невропатологів. У «Відновленні» флебологи направляють на УЗД вен або судин. Також часто у «Відновленні» люди записуються на комплексні обстеження: для жінок – щитовидка, молочні залози, черевна порожнина, нирки із сечовим міхуром; для чоловіків – щитовидка, судини шиї та голови, черевна порожнина із сечовою системою.

-Такі комплексні обстеження потрібно робити щороку?

— Комплексне обстеження можна зробити один раз, і я можу сказати, наприклад, що щитовидну залозу можна 3-4 роки не обстежувати: якщо там немає вузлів, то вони за рік не з’являться. Можу визначити, чи судини відповідають віку, бо є таке поняття, як «судинний паспорт». До речі, чоловічі судини старші за жіночі на 10 років, але коли в жінки настає менопауза, то цей вік зрівнюється. Якщо «судинний паспорт» відповідає віку, то УЗД судин теж можна кілька років не робити. Якщо людина здорова, то я не буду йому казати, щоб він наступного року знову проходив комплексне обстеження. В нас часто такі комплексні обстеження, які коштують до тисячі гривень, купують дорослі діти для своїх батьків.

Записатися на консультацію та дізнатися подробиці можна за телефоном 0800 305 860 або безпосередньо у клініці «Відновлення» за адресою м. Житомир, вул. Любарська, 4.

Вернуться

Разговор с доктором УЗИ Василием Кладницким про современные аппараты и необходимость комплексного обследования

Телеграмм бот
Записатся на прием