Обратная связь


Записатся на прием





Синдром раздраженного кишечника (СРК)

Синдром подразненого кишківника (СПК)

Синдром подразненого кишківника — це поширений функціональний розлад травної системи, що характеризується хронічним болем у животі, здуттям та зміною ритму випорожнень без видимих органічних пошкоджень тканин кишківника. СПК суттєво впливає на якість життя, проте при правильному підході піддається ефективному контролю.

Ключові чинники розвитку

Причини виникнення СПК є комплексними та часто пов’язані з порушенням взаємодії між головним мозком і кишківником. До основних факторів належать:

  • Психоемоційне напруження: хронічний стрес та тривожні стани часто є головним тригером розладу.
  • Порушення моторики: надто швидке або повільне проходження їжі через товсту кишку.
  • Вісцеральна гіперчутливість: підвищена чутливість нервових закінчень стінок кишківника до розтягування газами.
  • Дисбіоз: якісні та кількісні зміни мікрофлори кишківника.
  • Харчова непереносимість: реакція на певні продукти (глютен, лактозу, жирну їжу).

Симптоми та клінічні прояви

Симптоматика СПК може варіюватися від слабко вираженої до такої, що заважає щоденній активності:

  • Абдомінальний біль: часто має переймоподібний характер і зазвичай зменшується після дефекації.
  • Здуття живота (метеоризм): відчуття розпирання, що посилюється протягом дня.
  • Зміни випорожнень: чергування діареї та запорів або переважання одного з цих станів.
  • Відчуття неповного випорожнення: дискомфорт навіть після відвідування туалету.
  • Наявність слизу в калових масах: без ознак кровотечі.

Діагностика та лікування в МЦ «Відновлення»

Оскільки СПК є функціональним розладом, першочерговим завданням лікаря є виключення органічних патологій (пухлин, колітів, інфекцій).

Комплексна програма допомоги в нашому центрі включає:

  1. Ретельне обстеження: лабораторні аналізи, УЗД черевної порожнини та, за показаннями, колоноскопія для підтвердження діагнозу.
  2. Корекція способу життя: рекомендації щодо фізичної активності та нормалізації режиму сну.
  3. Дієтотерапія: підбір індивідуального плану харчування (наприклад, FODMAP-дієта) для виключення продуктів-тригерів.
  4. Медикаментозна підтримка: призначення спазмолітиків, пробіотиків або засобів для нормалізації моторики.
  5. Психотерапевтична підтримка: робота зі стресом як одним із ключових чинників рецидивів.

 

 

Телеграм бот
Записатся на прием