Сердечная недостаточность
Серцева недостатність – це зниження працездатності серця та його можливості забезпечувати повноцінне кровопостачання організму. В результаті різні органи недоотримують достатню кількість кисню та поживних речовин.
На початкових стадіях серцева недостатність проявляється при фізичній активності – частішає серцебиття, з’являється задишка, запаморочення та втома. При прогресуванні хвороби симптоми спостерігаються й в спокої. Згодом серцева недостатність може призвести до порушення функцій внутрішніх органів та розвитку загрозливих для життя станів. Але при правильно підібраному лікуванні прогноз хороший. Серцеву недостатність можна компенсувати та вести повноцінний спосіб життя.
Згідно зі статистичними даними, у світі від серцевої недостатності страждає понад 25 млн. чоловік. Більшість з них – це пацієнти похилого віку, але останні десятиліття хвороба все частіше виявляють й у молодих людей.
На початкових стадіях серцева недостатність розвивається майже безсимптомно. Її прояви пацієнт помічає, коли робота серця значно порушується. Спочатку ознаки захворювання проявляються при значному навантаженні, але пізніше й під час відпочинку.
Основними симптомами серцевої недостатності є:
- порушення серцевого ритму;
- задишка та почуття нестачі повітря;
- хрипи в легенях та сухий кашель;
- набряки живота та ніг;
- збільшення ваги внаслідок скупчення рідини;
- запаморочення;
- швидка стомлюваність;
- порушення сну;
- зниження працездатності.
Перераховані симптоми з’являються при хронічній серцевій недостатності через гіпоксію внутрішніх органів та скупчення рідини в тілі.
При гострій формі, яка може розвинутися після серцевого нападу, отруєння токсинами тощо., у пацієнтів з’являється прискорення пульсу, сильна задишка, підвищення центрального венозного тиску, розширення меж серця та печінки.
Причиною описаних симптомів можуть бути й інші захворювання. З’ясувати точний діагноз можна за результатами кардіограми, УЗД серця та інших обстежень.
Серцева недостатність – це не окреме захворювання, а синдром, який розвивається на тлі інших патологій, які порушують нормальну діяльність серця.
Основними причинами серцевої недостатності є:
- ішемія серця;
- інфаркт міокарда;
- гіпертонія;
- вади серця;
- кардіосклероз;
- міокардити;
- аритмії;
- ЦД ( цукровий діабет);
- гіперфункція щитовидної залози;
- астма та деякі інші захворювання.
ДІАГНОСТИКА СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ:
Для діагностики серцевої недостатності лікар вивчає симптоми, які турбують пацієнта, та історію його хвороби, після чого призначає лабораторні та інструментальні обстеження.
Для діагностики серцевої недостатності проводять:
- електрокардіограму (ЕКГ);
- ехокардіографію (УЗД серця);
- добове холтерівське моніторування;
- лабораторні аналізи.
Також при наявності у пацієнта супутніх захворювань або ускладнень можуть знадобитися додаткові обстеження:
- рентген або КТ органів грудної клітки;
- УЗД нирок, УЗД печінки.
- доплерографія судин та інші дослідження.
Найчастіше серцеву недостатність діагностують на 2 або 3 стадії, коли з’являються виражені симптоми хвороби, що змушує пацієнта звернутися до лікаря. Щоб виявити патологію раніше, потрібно щорічно проходити профілактичний огляд у терапевта або кардіолога, а також ЕКГ та інші дослідження. Особливо важливо це для пацієнтів із захворюваннями серця або з високою ймовірністю їх розвитку.
ЛІКУВАННЯ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ
При гострій серцевій недостатності пацієнтові потрібна інтенсивна терапія. Причиною цього стану може бути серцевий напад. Після стабілізації стану проводять діагностику та за її результатами визначають тактику подальшого лікування.
Хронічну серцеву недостатність лікують медикаментозно. Пацієнту призначають ліки для нормалізації серцевого ритму та артеріального тиску, виведення зайвої рідини з організму та усунення набряків, а також інші препарати, що дозволяють поліпшити якість життя хворого та знизити ризик ускладнень. Лікування завжди підбирається індивідуально. Призначення лікаря багато в чому залежать від причини серцевої недостатності та супутніх захворювань.