Саркоидоз

Саркоїдоз — це захворювання, при якому в легенях, лімфатичних вузлах та інших органах з’являються епітеліоїдні гранульоми.

Труднощі діагностики саркоїдозу полягає в тому, що він не має ніяких патогномонічних симптомів (характерних саме для нього одного). Убога клінічна картина у перші роки хвороби часто стає причиною того, що хворий не звертає уваги на відхилення в своє здоров’я і звертається до лікаря тоді, коли захворювання вже сильно запущено.
На першій стадії хвороби часто є лише такі неспецифічні симптоми, як слабкість, нездужання, субфебрилітет, втрата ваги, пітливість, порушення сну. Іноді при цьому хворого турбує сухий не інтенсивний кашель або покашлювання, незначні болі в грудях, можливий дискомфорт в суглобах.
При ураженні легень і внутрішньогрудних лімфатичних вузлів клініка більш яскрава. При цьому у хворого спостерігається інтенсивний кашель, задишка, що підсилюється при фізичному навантаженні, лікар може вислухати в легенях сухі або вологі хрипи. При цьому можливі й інші симптоми, якщо мають місце позалегеневі ускладнення саркоїдозу.
На третій стадії хвороби розвиваються вторинні ускладнення з боку серця, серцево-легенева недостатність. В легенях формується емфізема і вогнища пневмосклерозу.