Хламидиоз

Хламідіоз — це одна з найпоширеніших інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Її збудником є внутрішньоклітинна бактерія Chlamydia trachomatis. Підступність хламідіозу полягає в тому, що він поєднує в собі властивості бактерії та вірусу, паразитуючи всередині живих клітин організму. Це дозволяє інфекції тривалий час залишатися непомітною для імунної системи, поступово руйнуючи репродуктивне здоров’я пацієнта.

Причини та шляхи інфікування

Зараження відбувається при безпосередньому контакті зі слизовими оболонками інфікованої людини.

• Статевий шлях: основний спосіб передачі (вагінальний, анальний або оральний контакт).
• Вертикальний шлях: від матері до дитини під час пологів (може викликати у немовляти кон’юнктивіт або пневмонію).
• Контактно-побутовий шлях: через забруднені руки або предмети особистої гігієни (зустрічається рідко, але можливе ураження очей — хламідійна трахома).

Симптоми та прояви

Хламідіоз часто називають «прихованою інфекцією», оскільки у 70–80% жінок та 50% чоловіків він протікає безсимптомно. Якщо ознаки з’являються, вони включають:

У жінок:

• Слизово-гнійні виділення з піхви з неприємним запахом.
• Печіння та біль під час сечовипускання.
• Біль у нижній частині живота та дискомфорт під час статевого акту.
• Міжменструальні кров’янисті виділення.

У чоловіків:

• Склоподібні або каламутні виділення з уретри (особливо вранці).
• Печіння та свербіж у сечівнику.
• Біль або набряк у ділянці яєчок (ознака епідідиміту).

Позастатеві прояви:

• Хламідійний кон’юнктивіт: почервоніння та набряк очей.

Синдром Рейтера: поєднання запалення очей, сечостатевих шляхів та суглобів

Діагностика та лікування в МЦ «Відновлення»

Оскільки хламідія живе всередині клітин, звичайний мазок на флору часто не може її виявити. У нашому центрі ми використовуємо максимально точні методи:

1. ПЛР-діагностика (найточніший метод): дозволяє знайти ДНК хламідії у зішкребі зі слизової або в сечі.
2. ІФА (аналіз крові на антитіла): допомагає визначити стадію захворювання (гостра, хронічна або перенесена раніше інфекція).
3. Бактеріологічний посів: необхідний для підбору антибіотика, до якого чутлива конкретна бактерія.
4. Специфічна антибіотикотерапія: тривалий курс препаратів, здатних проникати всередину клітини.
5. Обов’язкове лікування обох партнерів: навіть за відсутності симптомів у одного з них, щоб уникнути «ефекту пінг-понгу» (повторного зараження).