Гонорея
Гонорея — це інфекційне захворювання, що передається статевим шляхом (ЗПСШ) і викликається грамнегативним диплококом — Neisseria gonorrhoeae (гонококом). Хвороба вражає переважно слизові оболонки циліндричного епітелію: сечостатеву систему, пряму кишку, кон’юнктиву очей та слизову горла. Гонорея є однією з найбільш соціально значущих інфекцій через високий рівень заразності та серйозні наслідки для репродуктивного здоров’я.
Причини та шляхи інфікування
Основним джерелом інфекції є хвора людина або безсимптомний носій.
- Статевий шлях: зараження відбувається при будь-яких формах незахищеного статевого акту.
- Вертикальний шлях: передача інфекції від матері до дитини під час пологів (що часто призводить до гонококового кон’юнктивіту — бленореї).
- Контактно-побутовий: через предмети особистої гігієни (рушники, мочалки), проте такий шлях зустрічається вкрай рідше через низьку стійкість гонокока у зовнішньому середовищі.
Фактори ризику:
- Часта зміна статевих партнерів та ігнорування засобів бар’єрної контрацепції.
- Наявність інших супутніх ІПСШ (хламідіоз, трихомоніаз).
- Зниження загальної резистентності організму.
Симптоми та прояви
Клінічна картина відрізняється залежно від статі пацієнта та локалізації процесу:
У чоловіків:
- Рясні гнійні виділення з уретри (жовто-зеленого кольору).
- Різкий біль, печіння та дискомфорт при сечовипусканні.
- Набряк та почервоніння зовнішнього отвору сечівника.
У жінок (часто протікає безсимптомно або малосимптомно):
- Зміна характеру виділень із піхви (гнійні, з неприємним запахом).
- Міжменструальні кровотечі.
- Біль у нижній частині живота.
- Відчуття дискомфорту при сечовипусканні.
Позастатева локалізація:
- Проктит: біль, свербіж та гнійні виділення з прямої кишки (часто діагностується в кабінеті проктолога).
- Фарингіт: біль у горлі, набряк мигдаликів (часто протікає як звичайна ангіна).
Діагностика та лікування в МЦ «Відновлення»
Підступність гонокока полягає в його здатності швидко виробляти стійкість до антибіотиків, тому лікування на вул. Любарській, 4, проводиться суворо за міжнародними протоколами.
- Мікроскопічне дослідження мазка: швидкий метод виявлення диплококів у виділеннях.
- ПЛР-діагностика (найточніший метод): дозволяє виявити ДНК збудника навіть при низькій концентрації або прихованому перебігу.
- Бактеріологічний посів: визначення чутливості конкретного штаму гонокока до антибіотиків для підбору максимально ефективного препарату.
- Специфічна антибіотикотерапія: курс лікування, спрямований на повне знищення збудника. Важливо: лікування мають проходити обидва статевих партнери одночасно.
- Контроль виліковності: повторні аналізи після завершення курсу терапії для підтвердження відсутності збудника.