УЗД судин шиї та голови

УЗД судин шиї та голови – це метод вивчення напрямку і швидкості кровотоку, стану і прохідності вен і артерій. Даний спосіб діагностики здатний безболісно виявити наявність патологій у судинах.

Ультразвукова діагностика судин голови і шиї дозволяє не тільки діагностувати вже наявне захворювання, але і запобігти його виникненню.

Наприклад, можна завчасно виявити ймовірність інсульту, аби вжити необхідних заходів для уникнення інсульту. Лікарі рекомендують проходити УЗД-обстеження судин головного мозку та шиї людям після 40 років. Особливо це стосується тих, хто має генетичну схильність до інсультів та інфарктів (хворіли близькі родичі).

КОЛИ ПОТРІБНО РОБИТИ УЗД СУДИН ШИЇ ТА ГОЛОВИ?

Показання до проведення ультразвукового дослідження шиї:

• головні болі, непритомність, запаморочення
• підвищення рівня холестерину
• перенесені інсульти та інфаркти
• підвищення артеріального тиску
• вік старше 50 років для жінок та 45 для чоловіків
• велика різниця в артеріальному тиску між верхніми кінцівками

Регулярне дослідження судин показано за наявності встановленого діагнозу:

• ішемічна хвороба серця (ІХС)
• гіпертонічна хвороба
• виявлене порушення ліпідного обміну
• цукровий діабет і т.д.

НАВІЩО РОБИТИ УЗД?

УЗД судин шиї та голови (УЗДГ БЦА) проводиться на апараті експертного класу Philips Epiq 5. Для якісного дослідження судин використовується сучасний режим B-flow, що візуалізує кровотік в реальному часі. Ця методика дозволяє лікарю побачити стінки та хід судин, взаємовідношення  хребетних судин та хребта, наявність тромбу або атеросклеротичної бляшки, визначити «судинний паспорт» та кардіоваскулярний ризик.

ЧИ ПОТРЕБУЄ УЗД ПІДГОТОВКИ?

Абсолютних протипоказань немає. Процедура безпечна і не вимагає введення контрастних речовин, відсутне опромінення рентгенівськими променями або іншими видами випромінювань.

Підготовки перед обстеженням не вимагає, також як і скасування наявного лікування.

 Можна пройти додаткові  діагностичні процедури для уточнення діагнозу (ЕхоКГ та інші УЗ-дослідження,  ЕКГ, добове моніторування ЕКГ і АТ, лабораторні дослідження) та консультацію лікаря.

Підсумки обстеження в подальшому передаються вузькому спеціалісту (флебологу, ендокринологу, гінекологу, неврологу або вертебрологу) для проведення консультації або постановки діагнозу.

Якщо ви раніше уже звертались до лікарів, то дуже важливим буде мати при собі всю історію хвороби: попередні обстеження, виписки та висновки тощо.