Миома матки

Міома матки (Лейоміома, Фіброміома)

Міома матки — це доброякісне новоутворення, що розвивається з м’язового шару матки (міометрію). Це одна з найпоширеніших пухлин жіночої репродуктивної системи, яка діагностується у 20–40% жінок репродуктивного віку. Попри те, що міома не є раком і вкрай рідко перероджується у злоякісну форму, вона схильна до прогресуючого росту, що призводить до порушення функцій внутрішніх органів та репродуктивних втрат.

Причини виникнення

Точні механізми запуску росту міоми досі вивчаються, проте основними чинниками вважаються:

• Гормональні порушення: підвищений рівень естрогенів та прогестерону стимулює поділ м’язових клітин.
• Генетична схильність: ризик розвитку пухлини вищий у жінок, чиї матері або сестри мали такий самий діагноз.
• Гінекологічні втручання: аборти, складні пологи або діагностичні вишкрібання, що пошкоджують стінки матки.
• Супутні захворювання: ендокринні розлади (діабет, хвороби щитоподібної залози), ожиріння, артеріальна гіпертензія.
• Стрес та тривалі психоемоційні навантаження.

Симптоми та прояви

Часто міома матки росте повільно і не викликає скарг. Проте, залежно від розміру та локалізації вузлів, можуть з’являтися такі симптоми:

• Менорагія: тривалі та аномально рясні менструації, що часто призводять до анемії (слабкість, блідість).
• Больовий синдром: постійний ниючий біль у нижній частині живота або відчуття тиску в ділянці таза.
• Порушення функцій сусідніх органів: часте сечовипускання (при тиску на сечовий міхур) або хронічні запори (при тиску на пряму кишку).
• Збільшення об’єму живота: при великих розмірах вузлів живіт візуально збільшується, як при вагітності.
• Репродуктивні проблеми: труднощі із зачаттям або звичне невиношування вагітності.

Діагностика та лікування в МЦ «Відновлення»

Своєчасна діагностика дозволяє уникнути радикальних операцій і зберегти матку. Фахівці нашого центру застосовують сучасні протоколи ведення пацієнток із міомою:

• Гінекологічний огляд: пальпаторне виявлення збільшеної матки або горбистої поверхні органа.
• УЗД органів малого таза: основний метод, що дозволяє визначити точну кількість, розмір та розташування міоматозних вузлів.
• МРТ малого таза: призначається при великій кількості вузлів або для диференціальної діагностики перед оперативним втручанням.
• Лабораторна діагностика: аналіз крові на рівень гормонів та рівень гемоглобіну (для виключення залізодефіцитної анемії).
• Тактика лікування:

• Консервативне: при малих вузлах — прийом препаратів, що зупиняють ріст пухлини
• Малоінвазивне хірургічне: видалення вузлів (міомектомія) зі збереженням органа та репродуктивної функції
• Спостереження: регулярний УЗД-контроль кожні 6–12 місяців при невеликих розмірах та відсутності симптомів.