Вагинит

Вагініт (або кольпіт) —  це порушення мікрофлори піхви, що характеризується заміщенням нормальної мікробіоти патогенною та умовно-патогенною флорою. Цей стан є однією з найчастіших причин звернення до гінеколога.

Причини виникнення

Вагініт розвивається через порушення природного захисного бар’єру піхви. Основними факторами є:

• Інфекційні агенти: активність патогенних бактерій (гарднерела, стрептококи), грибків роду Candida (молочниця) або специфічних інфекцій, що передаються статевим шляхом (трихомонади, хламідії).
• Гормональні зміни: зниження рівня естрогенів (особливо в період менопаузи), що призводить до атрофії слизової оболонки.
• Алергічні реакції: відповідь на засоби інтимної гігієни, пральні порошки, лубриканти або латекс.
• Неправильна гігієна: надмірне використання агресивного мила або часте спринцювання, що вимиває корисну мікрофлору.
• Зниження імунітету: внаслідок прийому антибіотиків, цукрового діабету або хронічного стресу.

Симптоми та прояви
Клінічна картина вагініту зазвичай яскраво виражена і включає:

• Зміна виділень: поява неприємного запаху (часто «рибного»), зміна кольору (сіруваті, зеленуваті, сирні білі) та збільшення об’єму секрету.
• Свербіж та печіння: постійний дискомфорт у зоні зовнішніх статевих органів та піхви.
• Почервоніння та набряк: візуальні ознаки запалення слизової оболонки.
• Дискомфорт при сечовипусканні: печіння під час контакту сечі з подразненими тканинами.
• Біль при статевому акті: зумовлений сухістю або запальною реакцією слизової.

Діагностика та лікування в МЦ «Відновлення»
Ефективне лікування вагініту базується на точному визначенні збудника запалення.
1. Гінекологічний огляд та відеокольпоскопія: оцінка ступеня ураження слизової оболонки та виключення супутніх патологій шийки матки.
2. Мікроскопія мазка (флора): визначення наявності запального процесу та типу бактерій.
3. Бактеріологічний посів: виділення чистої культури збудника та визначення його чутливості до антибіотиків.
4. ПЛР-діагностика: виявлення прихованих інфекцій (ІПСШ).
5. Комплексна терапія: призначення місцевих (свічки, мазі) та системних препаратів. У разі алергічної природи — усунення подразника.
6. Відновлення мікрофлори: призначення пробіотиків для стабілізації рівня лактобактерій та запобігання рецидивам.